Голодомори в УСРР в 20-30-х роках ХХ століття.

ХХ століття стало для Українців дуже важким випробуванням. Україна пережила не один голодомор - і усі за радянської влади. Голодомор - це соціально-економічне явище, що виявляється у позбавленні населення мінімуму необхідних продуктів харчування та призводить до його вимирання та негативної зміни демографічної та соціальної структури населення. Голодомори іноді організовувалися урядом штучно з метою винищення певних груп населення.

Перший голодомор в Україні тривав з 1921 року до середини 1923 року. Багато років причиною голодомору називали жорсткі посухи, що спричинили неврожаї в 1921 і 1922 роках, але це було лише способом відвернути увагу світу від жорсткої політики СРСР. Його справжніми причинами були:
- політика "воєнного комунізму";
- заборона селянам реалізовувати хлібні лишки за ринковими цінами, в наслідок чого різке падіння товарності сільського господарства, незацікавленості селян у розвитку виробництва сільгосппродукції;
- Перша світова та громадянська війни;

Увесь світ знав про голод у Поволжі, водночас голод в Україні замовчувався. Голод охопив велику частину України: Олександрівську (сучасна Запорізька область), Донецьку, Катеринославську (сучасна Дніпропетровська область), Миколаївську, Одеську, південь Полтавської та Харківської губернії - усього 21 повіт України. Відбувалося масове запустіння сіл. Водночас з України продовжували надсилати до Росії продовольство. На огляд виносилось лише те, що в Україні неврожай. До республіки з Поволжя, Казахстану, Південного Уралу йшли потяги з переселенцями. Лише з середини 1922 року Американською адміністрацією допомоги було надано допомогу голодуючим в Україні. Владою було введено систему "голодних пайків" (спеціальні відрахування від підприємств і організацій), почалися вилучення і продаж за кордон музейного і церковного майна. Голод був ліквідований лише у середині 1923 року - значно пізніше, аніж у голодуючих районах Росії. Під час голодомору 1921-1923 років померло від 500 тисяч до 1 мільйона осіб.

Для України найстрашнішим голодомором ХХ століття був - голодомор 1932-1933 років. Голодомор був спровокований радянським керівництвом, щоб змусити селян вступати до колгоспів. Поставлені перед селянами плани хлібозаготівлі були завищеними й економічно не обґрунтованими. Це було застосування вже відомої політики продрозкладки. Знесилені селяни не змогли ефективно провести посівну кампанію навесні 1932 року. План здачі хліба державі опинився під загрозою зриву. Водночас почався голод. Голодні люди збирали колоски пшениці, залишені на полях, щоб прогодувати дітей. Тоді, 7 серпня 1932 року, було видано постанову, названу в народі "законом про п'ять колосків". Вона передбачала за крадіжку колгоспної власності розстріл із конфіскацією майна чи позбавлення волі на термін не менш як десять років. Людям не було надано ніякої допомоги, хоча найвище керівництво країни знало про голод в Україні, але вигіднішим було замовчувати цей факт від інших. Були створенні комісії, що слідкували за виконанням плану хлібозаготівлі було. Дії комісії були жорстокими: у селах конфісковували продовольчі та посівні фонди; проводилися масові репресії; припинялося постачання товарів; села оточували загони НКВС.

Голодомор став для України справжньою національною катастрофою. Точні дані про померлих вже навряд чи будуть колись з'ясовані.За різними даними, голодною смертю померло від 3,5 до 9 мільйонів осіб.

Бєдова Олена

Не секрет...